Весільний рушник - програма майбутнього подружнього життя Event-агенція Ovatio
Замовте собі свято

(050) 372 39 91

Весільний рушник - програма майбутнього подружнього життя


Чимало священних символів, відомих ще з давніх-давен нині підмінено формою. Популярні зараз написи, як-от: "на щастя, на долю”, наші пращури шифрували у знаках орнаментів. Так, вишита восьмикутна зірка означала Бога, Сонце, хвиляста лінія — нескінченність життя, стилізована калина — уособлення дівочої краси, молодості, кохання, виноград — символ благополуччя, квіткові пуп’янки вказували на дітей і продовження роду. Науковці кажуть, що вишитий рушник може бути і благословенням і прокляттям.

Загибель роду запрограмувала... мати

Мати вишила синові весільний рушник. Молодята відбули обряд і зажили мирно, але... нещасливо. Дружина довго не могла завагітніти, коли ж нарешті усе, здавалося, пішло на лад, дитина народилася мертвою. Неначе якийсь злий фатум завис над сім’єю: автомобільна аварія, втрата роботи, хвороби...

Чоловік, котрий досі був переконаним матеріалістом, дістав із шафи весільного рушника і жбурнув його матері зі словами: "Викинь геть! Через нього усі нещастя!”. Здивована ненька вирішила показати свій виріб знавцям. Ось що розповів працівник Українського центру народної культури "Музей Івана Гончара” завідуючий сектором "Тканина” майстер народного мистецтва з вишивки Юрій МЕЛЬНИЧУК:

— В обрядовому рушникові було щонайменше дві неприпустимі помилки. Перша полягала у тому, що жінка зшила його з двох шматків полотна. Місце з’єднання вона так майстерно замаскувала мережкою, що його зовсім не видно. Але ж, окрім декоративної, весільний рушник має ще й магічну функцію. Вишите полотно, на яке стають молоді, означає життєву дорогу. У цьому випадку вона виявилася перерізаною. Фатальною була й композиція узору. На обох кінцях рушника мати зобразила традиційну квітку-вазон, котра з давніх-давен символізує дерево роду. Під нею орнамент. Але вишивка видалася майстрині надто бідною, бо вгорі залишилося багато незашитого полотна. Тому над квіткою вона помістила ще одну суцільну смужку орнаменту.

Вишивальниця не знала, що біле полотно в центрі рушника символізує потік Божого благословення, котре живить дерево роду. Зображена над квіткою лінія закрила доступ до неї благодатної енергії. У житті це могло б означати бездітність чи навіть загибель молодої пари. Отже виходило, що той весільний рушник хоч і був майстерно вишитий добрими материнськими руками, справді ніс у собі страшну програму знищення роду. Тому відроджуючи традиції, слід насамперед розуміти їхнє значення.

Перш ніж узятися за вишивання, дівчина постилася, молилася і мила руки

У весільному обряді на Київщині початку ХХ століття дослідники нарахували близько 20 рушників. На них клали коровай, ними перев’язували старостів, простеляли дорогу молодим. Але, як запевняє пан Юрій Мельничук, найголовнішим був той, на якому батьки благословляли молодих. Такий рушник — особлива святиня, яку не показували стороннім і берегли як зіницю ока, передаючи із покоління в покоління. Старий узор нащадки відтворювали на новому полотні як енергетичний код роду.

Перш, ніж узятися за вишивання, дівчина постилася, молилася, мила руки, щоб позбутися не лише фізичного бруду, а й негативної інформації на пальцях. І лише тоді майстриня починала творити на полотні узор, як своєрідну медитацію.

Вже в наші часи екстрасенси досліджували саму голку, нитку, вишиття і з’ясували, що знаряддя праці рукодільниці проводить у сотні разів більше біологічної енергії, ніж такий самий за розміром і товщиною шматочок сталевого дроту. Найенергетичнішими нитками визнали вовняну і натуральну шовкову пряжу. Довге волокно білкової природи найкраще переносить інформацію. Гірша, але теж підходить для роботи, заполоч рослинного походження. Зовсім непридатним з погляду енергетики виявився акрил. Відрізаний шматок магазинної тканини не йде ні в яке порівняння із домотканим полотном. Якщо згадати прадавню технологію його виготовлення, відбілювання на траві, на росі, під сонцем, місяцем, зірками, під впливом усіх стихій, то стануть зрозумілішими дивовижні властивості старих рушників.

Починати рукоділля найкраще зранку у четвер. Це енергетична вершина тижня. Наші далекі пращури мабуть добре відчували те, бо саме цього дня приступали до весільних рушників.

Борони Боже під час вишивання думати про щось погане, сваритися, злитися на когось. Обрядовий рушник має зберігати в собі лише найкращі мрії, найсвітліші думки й почуття. Адже то закладається програма майбутнього подружнього життя.

Дрібні огріхи не випорювали, щоб не внести хаосу у долю. Життя тече не по шаблону, отже, не біда, якщо зірочка відхилиться убік чи хвилька вийде нерівномірною.

Що ж до вибору узору, то він мав бути двобічним. Це символізувало гармонію між зовнішнім і внутрішнім світом. Якщо ж лицьова сторона виробу гарна, а зі споду перетянуто нитки і стирчать вузли, то вважали, що й життя буде про людське око.

Усі слова зашифровані в символах узорів

Нині відомо близько 200 старовинних швів на основі двадцяти технік української вишивки. Відтворювати треба тільки той малюнок, котрий припав до душі.

Фізики дослідили, що в цьому випадку він потрапляє у резонанс із вашим організмом. Комусь імпонують дрібні густі зубчики, а комусь більше подобається м’яка широка хвилька. Одним тішать око велетенські пишні квіти, інші ж відчувають потребу і зображувати, і споглядати маленькі орнаменти.

Добре, якщо десь у скрині зберігся рушник прабабусі, яка прожила із прадідусем довге й щасливе життя. Його і треба взяти за зразок.

І ось нарешті весільний рушник вишито. Як же на нього ставати?

Юрій Мельничук був учасником експериментів із вимірювання енергетичного потенціалу цього чи не найдавнішого елементу весільного обряду. Один бік рушника завжди мав заряд "плюс”, другий — "мінус”, посередині рамка екстрасенса стояла на "нулі”. Отже, на який бік має стати наречена? Вкладаючи батарейку в годинник ми придивляємося, аби не порушити полярність. Отак і молодята можуть або отримати могутню енергетичну підтримку, або... "розрядитися”.

Там де "плюс” — має стати чоловік, там, де "мінус” — жінка. Позитивний заряд має правий кінець рушника, або той, який вишивають першим. Другий кінець — лівий або жіночий, підсилює жінку. Чоловікові ж він може зашкодити і навпаки. Аби не сплутати, яким боком повернути рушник, у давнину рукодільниці на ньому робили мітки. До речі, узор на лівому і правому кінцях ніколи не був тотожний. На них, як у дитячій грі на уважність, завжди можна знайти десять розбіжностей. На те магічне полотно не ставали взуттям, а тільки колінами.

Тепер подекуди у селах вишивають два весільних рушника. Один для церкви, вінчання і масового споглядання, інший — потаємний, для батьківського благословення. І дуже важливо, щоб той другий — для себе, для своєї майбутньої сім’ї, дівчина творила власноруч.

Правила вишивання весільного рушника власними руками

Що може зробити весілля дійсно українським, навіть якщо ви обрали для одруження європейську традицію? В наш час це ще один привід пригадати свою ментальність та відчути єдність з праотцями свого роду.

Про роль вишитих рушників в українській традиції відомо чимало. А їх значення у весільних обрядах взагалі важко переоцінити. Тоді чому б і в сучасному космополітичному світі не додати до цієї незабутньої події національного характеру?

Спробуємо дізнатись, чому саме вишитий рушник посідає таке важливе місце у весільному обряді, та як правильно потрібно готувати та вишивати рушники до весілля.


В давнину загалом на весілля готували аж до 40 рушників різноманітного призначення. У весільному обряді на Київщині початку ХХ ст. дослідники нараховують близько 20 рушників, що теж немало.

Сучасний обряд звужує це коло до декількох: основний стелять молодим під ноги, ще один під коровай, один під Євангеліє в церкву, два рушники на ікони Ісуса Христа та Богоматері, якими благословляють молодих, рушники для перев'язування старостів, а також чотири серветки для утримання свічок та вінців.

Рушник, на якому благословляють молодих, є основним. Цей рушник є найдовшим і найбагатшим від інших. Його вишиванню приділяли особливу увагу, адже він ставав оберегом майбутньої родини.

Дерево життя

На Київщині дівчата мали вишивати весільний рушник особисто, нікому не показуючи його в процесі. Адже рушник - це особлива святиня, тож від зайвого ока роботу оберігали.

Є і така традиція - весільний рушник вишиває мати для своєї дитини, хрещена мати. Вважаю, слід виходити з традицій своєї родини, і якщо хтось з жінок близьких і рідних вишиє рушник дівчині, то хай так і буде. Тож якщо є кому вишивати, не лишатися ж без рушника нареченій, яка не вправляється з голкою.

Але якщо маєте бажання і хист, беріться до роботи і вишивайте весільного рушника, а ми вам у цьому допоможемо.

Перш ніж узятися за вишивання, дівчина має помолитися і вимити руки, тобто повністю очистити себе від негативної енергії.

Починати рукоділля найкраще зранку в четвер. Цей день є жіночим і вважається енергетичною вершиною тижня.

У жодному разі під час роботи не можна думати про погане, сваритися чи лаятися. В подружнє життя потрібно нести лише світлі та радісні думки.

Для вишивання краще брати лляну тканину. Можна використовувати і спеціальне домоткане полотно для рушників, що є у продажу. Але зверніть увагу: воно має ширину всього 37 сантиметрів.

Весільний рушник має бути не вузьким (від 45 сантиметрів) та досить довгим на довге подружнє життя. Традиційно їх довжина сягає від трьох до п'яти метрів!

 

Важливо те, що рушник треба вишивати на цільному полотні і в жодному разі його не можна робити з двох зшитих частин, оскільки сім'я має бути єдиним цілим, а життєва дорога не повинна бути порізаною.

Для вишивання використовують одну голку і нею виконують весь рушник. Вважається поганою прикметою згубити чи зламати голку під час роботи.

Традиційно вишивають нитками червоного та чорного кольорів. Замість чорного можна використати синю барву. Якщо ви помічали, на бабусиних рушниках цей вицвівший колір виглядає майже блакитним. Позитивним змістом наділені й монохромні червоні рушники.

Найкраще зберігають енергетику шовкові нитки та вовняні. Гірше, але теж підходить для вишивання, бавовняна заполоч (відома нині як муліне).

Зовсім не придатним для вишивки за енергетичним змістом виявилось синтетичне волокно, наприклад, акрил.

Вишивати весільного рушника потрібно охайно, не можна робити вузликів з виворітного боку, довгих протягувань нитки чи перехресних протягувань.

Вважається, що лицьова сторона для людей, а виворітна - для Бога. Перша відображає те, що ми робимо, а друга - те, що ми думаємо. Тож якщо виворіт неохайний, то й життя подружньої пари буде лише на показ.

 

Дрібні огріхи не випорюють, оскільки життя не можна прожити без помилок.

Рушник вишивають з двох сторін, залишаючи центр білим. Це, по-перше, символізує потік Божого благословення та чисте, світле життя, а по-друге, не можна ставати ногами на вишивку, особливо на райських птахів, якщо вони є на рушникові.

Нині існує близько двадцяти технік української вишивки. Тому хрестиком чи гладдю, затяганкою чи стебловими швами - вирішувати вам.

Сам візерунок треба продумати особливо ретельно, адже вишиваючи рушник - вишиваєш свою долю!

Тут можна піти декількома шляхами: вишивати геометричні та флористичні орнаменти із зашифрованою символікою, берегинею роду та оберегами обох молодят, чи вишити дерево життя із символами предків роду, птахами та оберегами сімейного благополуччя нового подружжя.

Символіка дуже різноманітна, а візерунків існує безліч. Вишивати необхідно лише той, який справді припав до душі: його символізм буде найглибшим.

Шитий рушник. м. Обухів, Київщина, початок ХХ ст.

Комусь до вподоби більш плавні хвилясті лінії, а комусь зубчасті гострі мотиви, хтось полюбляє великі орнаменти і пишні квіти, а іншим до вподоби мілкі візерунки і дрібні квіточки - вишивайте те, що подобається.

Слід лише звернути увагу, що над вишитими символами, що зображують самих молодят, нічого не вишивають, щоб не перекрити потік їх небесного благословення.

Найкраще було б особисто створити малюнок майбутнього рушника. Та якщо у скрині зберігся рушник прабабусі, яка прожила довге щасливе подружнє життя, його можна було б взяти за зразок.

Першим вишивають правий кінець рушника. Це чоловіча сторона і вона має енергетичний заряд "плюс".

На цю сторону в майбутньому має стати наречений. Відповідно протилежний кінець рушника - жіночий, вишивається останнім і носить знак "мінус". На нього стає наречена.

Щоб не сплутати на яку сторону ставати, дівчата робили певні мітки на вишивці. Тобто обидві сторони рушника ніколи не були однакові, на них завжди можна було знайти декілька розбіжностей.

По закінченню вишивки готову роботу не прали, щоб зберегти енергетику рушника.

На весільний рушник в давнину ставали навколішки. Сьогодні традиції дещо змінились: сучасні молодята стають на рушник ногами, взуті...

Відроджуючи традиції, слід насамперед розуміти їх значення.

Ваш вишитий рушник - це особливе сакральне дійство, ваш власний внесок в майбутнє своєї сім'ї, оберіг вашого щасливого подружнього життя.

Погодимось з тим, що потрібно вкласти в цю справу любов та добрі думки, а останнє повинні зробити молодята - ставитись один до одного з повагою, любов'ю, терпінням, оберігати та бути по життю розумними та поблажливими.

Як бабусі кажуть, "дурня і вінець не вдерже", а не те що вишитий рушник.

..........

Для тих, хто хоче вишити власноруч свій весільний рушник:

Як правило, вишивали на весілля декілька рушників, скільки - сказати можу лише приблизно. Схема така - два рушники вишивають для сватів, один вишивають під хліб, та ще один на ікону, якою благословляли молодих, і ще два весільні рушникі для дружки і дружби. Рушник, що вишивався саме для молодих, стелили їм під ноги під час вінчання у церкві, та вішали над столом на весіллі (деколи для столу весільний рушник вишивався окремо).

Зараз, в основному, вишивають лише один весільний рушник,і для розписки і для вінчання.

В східних та центральних областях України вишивали рушник приблизно за такою схемою.

У ідеалі наречена повинна готуватися до весілля сама, і повинна зазделегідь вишити собі придане, до якого відносяться і рушники, ну а перед весіллям дошивається сторона молодого.
Тепер дещо про матеріал. Для вишивки добре підійде тканина з дрібним хрестиком ( типу АЇДА 14). Розмір у довжину - 2.5-3 метри, шириною 45-50 см. Ширину визначають повтором малюнка, а довжину - кількістю вишивки ( повинні помістилися наречений і наречена).

Шиють весільний рушник вручну, підгин має бути не більше 1 см завширшки, захоплюючи нитку основи через хрестик, так аби виходив пунктир. Підшиваються обидві короткі сторони та одна довга, друга залишється для підворота у залежності від малюнка.

Тепер про схему самої вишивки. Вишивають весільний рушник з двох сторін різним, для молодого і для молодої. Загальне тільки оформлення та розмір вишитої частини. (Треба стежити, аби по кількості вишивки були однакові.)

Вишивається весільний рушник зазвичай у три поверхи. Перший поверх - це дерево роду до якого ще вишивають дерево з парою птахів, другий поверх, - побажання для наречених, третій - берегині, також вишивають весільний вінок з ініціалами молодих.

Вишивають слідуючи таким правилам: першою вишивають облямівку, імітуючи пензлики, або мереживо. Мереживо можна пришити, а можна витеребити пензлики. На мою думку кращий варіант - вишивка мережива. Можна зробити так:

 
 

 

 

Пізніше вишивається дерево роду і його чергують з деревами, на яких парами сидять птахи (це символ пари). Дерева вишивають з голубами, з ластівками, з павлинами, та з іншими казковими звірами, які можуть бути схожими на оленів. Наприклад:

p4p5
 

 


p6

 

 

 

 

                 Між тим найцікавішим на схемі цього рушника є дерево роду.

d_roda6-- росте дерево з горщика і у нього є два вузли. Батьківський вузол йде першим, другий - дочірній. Під центральним батьківським вузлом знаходяться гілки для дідуся та бабусі, молодого чи молодої (це залежить від сторони весільного рушника), гілки спрямовані вниз - померли, спрямовані вгору - живі, гілки справа - батьки мами, зліва - батьки тата. Верхні гілки - для бабусі, нижні, - дідуся. На центральному вузлі вишивають крапками тіток і дядьок нареченого, причому якщо з нижньої сторони- то вони старше за батька(матір), з верхньої - то молодше. Для жінок вишивають трикутник, чоловікам вишивку у вигляді квадрату (на 4 хрестики)

Наступний поверх (другий) - це батьки. Схема вишивки наступна: справа буде матір, зліва - батько. Гілки спрямовані уверх - живі, гілки вниз - померли. Наразі гілка, мала би бути одна, але чомусь вишивають дві (для симетрії мабуть).

Верхній вузол (дочірній) - вишивають крапками братів та сестер молодої(молодого). Відповідно, зверху - старші а знизу - молодші. З правої сторони - сестри (по матері), ліва сторона - брати (по батьку).

На верхній вузол у молодої вишивають петельку, у молодого - вишивають дві зайві клітинки.

Тепер, враховуючи вищесказане, - на малюнку: дерево роду нареченої (петелька), мама сирота у неї ( дідусь та бабуся померли - гілки спрямовані справа та униз), батьки батька - живі, батьки немають ні братів ні сестер (молоді без тітки і без дядька), батько та мати живі, та в неї є старший брат.d_roda2


А ось схема цього малюнку : дерево роду молодого, усі бабусі живі (верхні гілки ), дідусь по материнській лініі - помер.

У молодого є тітка по материнській лінії і дядько по батьківській, мати померла, він наймолодший у сім'ї, після сестри і брата.

 

 

Далі розміщують прошву із побажаннями молодим. Для молодої вишивають лілії - символ непорочності, троянди - як символ краси, мак - як символ продовження роду, гвоздики - символ вірності. Для молодого вишивають зображення винограду - це символ багатства, калину - символ безперервності сімейного життя, та дуб - символ сили та стійкості,

Основний мотив на весільному рушнику оточують невеликими прошвами із візерунків. Лілії обов'язково супроводжуються візерунком, який повинен мати в собі хрест. Наприклад:

Для молодої:
f1

 

 

 

 

Або для жениха:
f2

 

 

 

 

 

Варіантів може бути безліч, це залежить від уяви і бажання вишивальниці. Зразки вишивки можна узяти де завгодно - в книгах, Інтернеті...

Далі вишиваються берегині - стилізовані невеличкі деревця у горщиках, але можливі і варіанти без них:

 

 

 

 

 

 

b9Варінти без дерева містять зображення хреста. Хрест вишивають на обидвох стронах рушника, а середину залишають для вишивки весільного кільця. Весільне кільце вінчається короною, символом вінчання в церкві, і взагалі по суті це вінок.

Усередині кільця на весільному рушнику вишивають ініціали (першу букву імені) відповідно жениха і нареченої.

Джерело: http://museumkamyanske.at.ua




Додати коментар

Оксана
16:38
29 липня 2014
Доброго дня.хочу вишити рушник для доньки.можна щоб ви скинули схеми візерунка рушника молодим під ноги
наталія
13:44
29 липня 2014
Доброго дня.хочу вишити рушник для доньки.можна щоб ви скинули схеми візерунка рушника молодимпід ноги
Марія
17:58
20 липня 2014
Доброго дня!чи могли б Ви скинути схеми вишовок для молодої та молодого, з поєднанням всіх зображень. Буду дуже вдячна!
Тетяна
21:18
10 травня 2014
Є у вас варіанти весільний рушник з тематикою калини і дуба!! Дякую!)
Лариса
17:22
16 квітня 2014
Добридень. чи немогли б ви скинути схеми вишивки молодої і молодого
Таня
10:48
01 квітня 2014
Доброго дня! чи могли б Ви скинути схеми вишовок для молодої та молодого?! Буду дуже вдячна!!!
Валентина
12:57
15 січня 2014
Дуже цікава і повчальна стаття. дякую автору за цінну інформацію
Ірина
13:11
13 листопада 2013
дуже цінна стаття. дякую автору
Наталя
15:02
04 квітня 2013
чи є у вас зразки рушників з дотриманням усіх вимог.
ГАЛИНА
08:09
28 березня 2013
донечка виходить заміж ,дуже хочеться вишити ексклюзивний рушник, схеми в магазинах всі однотипові.Де знайти щось оригінальне але щоб відповідало вимогам щодо весільного рушника
Василь
02:26
24 березня 2013
Не читав всієї статті, але скажіть будь-ласка: такий рушник можна десь купити?

02:32
03 березня 2013
цікаво, але чому немає жодного зразка, де було б дійсно поєднано ці всі зображення. В мене щось не дуже вимальовується весь рушник, виходить якась путаниця. Все по частинам чуджово, але на одному рушнику?....

16:49
19 листопада 2012
дуже цікава інформація